На екваторі сутінків майже немає:
Чорна ніч, білий день і ніяких пів- тонів.
А в моїй широті на нічному пероні
Довгі тіні на шпали соснові лягають.
Гіркота на душі. Так буває ж на світі:
Потиск рук обпікає, мов льодом, долоні.
Ще хвилина чи дві – у плацкартнім вагоні
Попливуть у минуле надії розбиті.
Напівспрілого листя брудні кучугури
Білим снігом пухнастим за ніч притрусило.
«Ми в одвіті за всіх, що колись приручили...» -
Розриває мудрець павутину зажури.
Довго вчилась прощати я в Божому Слові.
Вчусь тепер на свободу людей відпускати.
У капканах обов’язку й мрій не тримати
В’язнів приязні, справ моїх добрих, любові.
Хай ні лють, ні образи, ні помста - нічого! -
Не затьмарить розлук, що уже неминучі.
Вкотре досвід урок свій тихенько озвучить:
«Час прощатись... Закінчилась спільна дорога».
На розвилках хай буде все просто і щиро,
Ні пів-тіней, ні сутінків в дружбі немає.
Все тече ж бо в житті, все проходить, минає.
Гоять рани душевні збереженим миром.
За колишніми друзями буде щеміти
Часом серце, та впевнена: в мудрості - сила.
Я в одвіті за тих, що сама приручила,
А тому зобов’язана їх відпустити.
Комментарий автора: Ми відповідальні за тих, кого приручили
Антуан де Сент-Екзюпері
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
А может ты забыл, для чего ты был создан? - Лариса Попова Драгоценные родители, ВОПИЯЙТЕ К Богу о детях наших! Вопияйте к Богу, чтобы Он учил нас эффективно и духовно осмысленно молиться о наших детях. Написано: Смерть и жизнь во власти языка. Господь говорит: ИЗБЕРИ ЖИЗНЬ!
С согласия сына одна из песен. Я больше года лежала... Он кормил меня с ложки, поворачивал, укрывал, ставил на ноги возле дивана и всё остальное, а по ночам я кричала от боли. И он утром шел в школу и спал на занятиях. И работал... (т. к.пенсии по инвалидности и скудных алиментов не хватало на еду). Мы тогда проходили через уроки человеческого равнодушия и жестокости по всем уровням: государства, школы, религии, близких. Взрослые сдавались и теряли родных, а мой мальчик силою Бога ЖИВОГО выстоял, а я осталась жить, потому что над нами ХРИСТИАНАМИ смерть не имеет власти, пока наш дух пребывает в Слове Библии. Мы учились ЖИТЬ И ПОБЕЖДАТЬ, когда жить невозможно. Более подробно (о пути ПОБЕДЫ) написала в рубрике Свидетельство:
,,Как жить, когда жить невозможно,,
У нас замечательные дети! Стойте в вере на Слове Божием: Вот наследие от Господа - дети; награда от Него. Наши дети нам в благословение!
Слово могущественной Божьей защиты на семьи и детей в рубрике Крик души: Крик духа - КРИК ПОБЕДЫ.
Дивны судьбы Его! да откроет каждому из нас Господь Слово Своё,ЧТО означает: В свитке книжном написано О МНЕ! Благодарение Тебе за это Господь Иисус Христос - Слово Божие ЖИВОЕ. Аллилуйя.
